#БіжуЗаГероя_2024#шануюпамять#біжузагероя#шануювоїнів 2024

Третій рік поспіль,наша родина приймає участь у цьому забігу. Цього року ми біжимо за воїна з нашої Святогірської громади. Руслана знали особисто, він був гарною людиною,чоловіком,батьком,сином,товаришем !

Єфименко Руслан Олександрович, 06.08.1988 - 14.02.2023 с. Маяки.

Руслан зростав і мужнів у рідному селі Маяки. Там одружився, народилися дві донечки.

 До повномасштабної війни працював майстром лісу Білозерського лісництва у ДП «Слов’янський лісгосп». На війну чоловік пішов майже з перших днів російської навали, бо «відсиджуватися» не хотів. Руслан Єфименко служив у десантно-штурмових військах. Мужньо захищав Донеччину та Луганщину. Спершу був піхотинцем, а потім – водієм бронеавтомобіля "Козак".

    8 лютого 2023 року, неподалік села Білогорівки на Луганщині, в машину, якою керував Руслан, влучив ворожий снаряд. І він отримав важке поранення. Його госпіталізували до міста Дніпро в лікарню імені І. І. Мечникова. Він до останнього боровся за життя. На жаль, 14 лютого 2023 року серце воїна Єфименка Руслана перестало битися. Руслана Єфименка поховали на Алеї Героїв у Слов’янську. На честь Руслана у селі Маяки була перейменована вулиця, на якій він мешкав з родиною…